 http://www.whiterosemovement.co.uk/
Прослухати пісні:
"Girls In the Back" (mp3, 3.27 МБ)
"Love Is A Number" (mp3, 3.76 МБ)
|
White Rose Movement — це четверо молодих екзальтованих британців, діти потомствених хіпі з сусідських дворів, плюс строга блондинка у сукні на клавішах. Вийшовши з рук славетного продюсера Bloc Party, Sons and Daughters та Кейт Неш, приємно здивувавши журнальних фотографів вдалою композицією вузьких жовтих джинсів та ботфортів. Вони на відміну від колег на сторінки світської хронічки не потрапили, проте, як супутники Одіссея, увійшли до команди розігрівачів Placebo та Nine Inch Nails. Що такого гарного розгледіли в них Брайан Молко та Трент Резнор? Запальний вокал та різковаті жести, які вони позичили у The Cure, романтичні симфонії в дусі колоритних скандинавських Black Audio, відстороненість у найкращих традиціях Depeche Mode та небачена слизька рептильна пластика.
White Rose Movement – навмисно непривабливий гурт. Їх навряд чи можна увімкнути у мережі ресторанів швидкого питання. Ліричний меседж в них виходе якимось скоморошним: навіть історію про злу дівчину, котра підговорила друзів спалити свою суперницю, вони перетворили на розгнуздане диско. Отже слово Movement у назві варто розуміти як рух тіла а не спільнота пацифістів.
(за матеріалами журналу «Афіша», Москва)
|